Пошук по сайту

Суспільствознавство  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Дидактичний потенціал втілення новітніх тенденцій у викладанні історичного та суспільствознавчого компоненту Базилевська Людмила Леонтіївна

Дидактичний потенціал втілення новітніх тенденцій у викладанні історичного та суспільствознавчого компоненту Базилевська Людмила Леонтіївна





Дидактичний потенціал втілення новітніх тенденцій

у викладанні історичного та суспільствознавчого компоненту
Базилевська Людмила Леонтіївна,

завідуюча навчально - методичною лабораторією дисциплін ДОІППО
У минулому навчальному році у 5 класі розпочалось навчання історії за новою навчальною програмою (2012 р.), побудованою відповідно до нового Державного стандарту базової і повної середньої освіти (2011 р.). Ця програма за змістовим наповненням дуже відрізняється від попередньої, а тому потребує особливих наголосів на методиці її втілення та перегляду вчительського потенціалу для її ефективного впровадження.

Сьогоднішнє бачення навчально-методичною лабораторією суспільних дисциплін цих проблем зумовлює зауважити на викладанні історичного та суспільствознавчого компонентів освітньої галузі «Суспільствознавство». А саме.

Спершу наголосимо на знанні вчителем найпомітніших інновацій нового Стандарту і нової програми.

Друге. Висвітлимо рекомендації щодо проектування (моделювання) уроків та їх методиці.

Третє. Розглянемо уроки вступного та підсумкового узагальнення у новій програмі.

Четверте. Дещо поговоримо про практичні заняття, зазначені у навчанні.

П’яте. Є необхідність приділити увагу основним підходам до контролю навчальних досягнень учнів згідно вимог нової програми.

Отож, про все по порядку.

Які найпомітніші інновації нового Стандарту і нової програми?

У Державному стандарті (2011 р.) та нових програмах історичної та суспільствознавчої освіти новим виокремлено наступне:

  • змістом шкільної історії є гуманізм та людиноцентризм і все те, що відбувається навколо людини і її взаємодії зі світом;

  • найважливішими фактами є ті, які розкривають роль людини у історичних процесах, явищах та подіях і висвітлюють гуманістичні цінності;

  • окремо існують два навчальних предмети – історія України та всесвітня історія, які вивчаються синхронно, лінійно та із врахуванням хронологічної послідовності;

  • історія України та всесвітня історія вивчаються за проблемно-тематичним підходом (наприклад, вивчення однієї теми з історії декількох країн, що мають подібні процеси);

  • історія України тісно пов’язана з історією інших країн та народів у різні історичні періоди;

  • історія України носить багатокультурний і поліетнічний характер й показує взаємодію спільнот, що населяли територію нашої держави у різні часи;

  • неупереджено розглядаються проблемні і складні теми в історії України та історії всього світу;

  • рівномірно надано програмного часу для вивчення проблем із історії культури та політичної і соціально-економічної історії;

  • значна кількість навчального часу у правовій та суспільствознавчій освіті виділяється на вивчення прав людини, розвитку демократії та становленню громадянського суспільства;

  • у вимогах до загальноосвітньої підготовки учнів вказано основні та предметні компетентності, якими вони повинні опанувати;

  • задекларовано діяльнісний підхід до навчального процесу;

  • скорочена значна частина історичного фактологічного матеріалу, щоб уникнути перевантаження учнів та прибрано повтори і дублювання;

  • навчальна програма передбачає нові структурні компоненти: вступні уроки на повторення попереднього навчального матеріалу, уроки узагальнення та практичні уроки.

Тепер висвітлимо рекомендації щодо проектування (моделювання) уроків та методики їх проведення.

Нові освітні стандарти сьогодні зумовлюють вчителя шукати ті особисті педагогічні можливості і переглянути ті наявні творчі резерви, що зможуть бути використані для втілення нових цілей історичної та суспільствознавчої освіти. Весь вчительський потенціал повинен бути спрямований на розвиток мотивації до навчання, до самостійності та самоосвіти.

Роль вчителя в такому разі змінюється, вчитель стає помічником у навчанні учнів, їх активним консультантом, творчим партнером по пошуку відповідей на проблемні запитання уроку. Дуже важливим при цьому стає питання вибору ефективних методик та технологій під час проектування уроків. Саме таких, які б працювали на результат, які б давали можливість засвоювати знання за короткий проміжок часу, які б були раціональними та сприйнятливими для учнів із врахуванням їх різного віку, які б забезпечували формування історичних компетентностей на високому рівні, які б розвивали творчу особистість.

Коли вчитель буде проектувати урок та розробляти його план-конспект, він повинен, перш за все, сформулювати дидактичні результати уроку із врахуванням:

  • діяльності учня на уроці;

  • рівня навчальних досягнень учнів;

  • обсягу знань, умінь і навичок, який буде досягнутий після уроку;

  • впливу на емоційну сферу і поведінку учня та інше.

Бажаною структурою уроку при цьому буде та, яка буде відповідати запровадженню діяльнісного підходу, збудженню пізнавальної діяльності учня (наприклад, пошук та аналіз отриманої учнем інформації, конструювання шляхів розв’язку проблемних задач чи ситуацій, осмислення отриманого результату і його оцінка, опрацювання учнями документів та виокремлення найважливіших думок, формування висновків, робота із місцевими історичними пам’ятками і таке інше).

Вибираючи тип уроку, вчитель повинен орієнтуватися на всі його різновиди, але нова програма наголошує ще й на обов’язкових: уроках вступного повторення, уроках узагальнення знань, умінь і навичок, практичних уроках.

Немає сумнівів, що моделюючи ці уроки, вчитель віддасть перевагу новим методам і формам роботи, ефективним, а можливо, і складним прийомам організації роботи учнів на уроці. Тут головне – на виході мати гарні навчальні результати та якісно сформовані уміння і предметні компетентності.

З цією метою розглянемо уроки вступного та підсумкового узагальнення, що визначені новою програмою. Вони заслуговують на окрему увагу.

Уроки такого типу не є новаціями. Як і раніше, нинішня програма кожного історичного курсу для окремого класу розпочинається вступом. Але, якщо раніше вступні уроки не мали окремої тематичної назви, до підготовки учнів на них не висувалось якихось важливих державних вимог і вони використовувались вчителем на свій розсуд як запасні уроки або ще якось, то у новій програмі їм приділена інша увага.

Вступні уроки задумуються як такими, що закладуть розуміння учнями не тільки того, що буде попереду цілий навчальний рік, а й того, який «місток» лежить між подіями окремого вивченого курсу чи окремої вивченої теми і подіями, що ще стануться. Ці уроки повинні наголошувати на тих змінах, що відбудуться, на їх значущості у майбутньому і впливі на сьогодення. Цими уроками вчитель повинен зуміти вписати історію нашої держави в контекст історії світової, наголосити на головних історичних персонах, подіях, датах, фактах і пов’язати їх між собою, попрацювати із просторовими уміннями та інше. Лише за таких умов може скластися цілісна картина певного історичного періоду, учні легше сприймуть новий матеріал та зрозуміють неперервний хід історії.

Такий підхід до вступних уроків ефективно відобразиться і на змісті узагальнюючих уроків.

Уроки узагальнення також передбачені новою програмою у всіх класах і є своєрідною новою тенденцією. Такі уроки у програмі мають певні тематичні назви та перелік вимог до їх вивчення. Вони дають змогу вчителеві:

  • систематизувати знання, уміння і навички;

  • оцінити зміст вивченого та повторити його;

  • повернутися до складних питань, погано засвоєних учнями;

  • ефективно використати міжпредметні зв’язки;

  • розширити та вдосконалити предметні компетенції;

  • ширше застосувати діяльнісний підхід;

  • використати цікаві форми і методи роботи;

  • застосувати різноманітні форми оцінювання навчальних досягнень учнів і т.д.

Але при цьому слід невпинно пам’ятати, що акцент на таких уроках повинен робитися на вміннях і навичках учнів.

Ще однією новизною програм є спеціальні обов’язкові уроки у формі практичних занять, основними завданнями яких є створення умов для отримання досвіду практичних дій. Вони передбачають проведення таких занять, де учні представлять результати власної самостійної роботи у новій навчальній ситуації (наприклад, робота у архівах, із фондами музеїв, із ЗМІ, в судах, нотаріальних конторах, під час проведення учнівських досліджень та пошукової роботи, у роботі із документальною та джерельною базою, чинними нормативами, інтернет-ресурсами тощо).

На практичному уроці поза увагою не повинні залишатись і традиційні методи роботи, спрямовані на формування предметних умінь і навичок, здобутих самостійно. Матеріали до таких практичних уроків плануються подаватись у шкільних підручниках, у яких автори вказують способи виконання практичних занять, форми їх подання. Порядок проведення практичних занять залишається у компетенції вчителя.

Наголосимо, що вчителеві слід проявляти творчий інтерес до змісту практичних уроків, враховуючи рівень можливостей учнів класу, тому такі завдання можуть бути складені і самими вчителями. Ними можуть бути ті, що вміщують тексти, візуальні та мультимедійні джерела, речові та письмові пам’ятки, комп’ютерні презентації й інше. Кожна наступна тема повинна відзначатись вищим рівнем сформованості умінь.

Нестандартний підхід до вивчення програмного матеріалу на практичних уроках зробить урок цікавим та пізнавальним.

Слід пам’ятати, що проведення практичних занять вчитель історії та суспільствознавства повинен ретельно планувати. Для цього необхідно переглянути свої професійні вміння, проаналізувати рівень володіння технологіями, які будуть ефективними та забезпечуватимуть втілення державних вимог до таких уроків.

І наостанок, звернемо увагу на контроль навчальних досягнень учнів відповідно до вимог нової програми.

Ми вже знаємо, що контроль навчальних досягнень учнів забезпечує зворотній зв’язок між тим, як навчає вчитель на уроці і між тим, що отримує учень на уроці.

Основними об’єктами такого контролю є учнівські компетентності із предмету. Здійснюється контроль відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, які затверджені МОН України у 2013 р. Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи набувають чинності поетапно:

­ у 5 класах загальноосвітніх навчальних закладів вони розпочали діяти з 2013/14 навчального року;

­ у 6 класах загальноосвітніх навчальних закладів почнуться у 2014/15 навчальному році.

Форми контролю знань учнів залишились такими, як і були: поточний і тематичний контроль, семестрове і річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Перш за все, ми, вчителі, пам’ятаємо, що інформація, котра отримана на підставі різновидів контролю, є основою для коригування роботи вчителя як на уроці, так і після закінчення вивчення теми, розділу чи курсу.

Згідно із новими вимогами до оцінювання сьогодні на авансцену контролю знову виходить така стара істина як обов’язковість тематичного оцінювання. Вона відбуватиметься із урахуванням певних процедур:

  • відповідність між навчальними цілями уроку, спрямованими на формування компетентностей, та досягнутими результатами;

  • усвідомлення співвідношення між очікуваними та досягнутими результатами;

  • систематичне використання діагностико-тематичних вправ для відпрацювання предметних компетентностей;

  • корекція знань, умінь і навичок учнів та самокорекція для відслідковування динаміки їх росту;

  • обов’язковість тематичної перевірки предметних компетенцій;

  • спрямування завдань на організацію рефлексивної діяльності учнів;

  • неприпустимість формальності у оцінюванні;

  • об’єктивність та справедливість оцінки;

  • диференційований підхід до організації навчання і оцінювання;

  • коректний добір посильних завдань і найрізноманітніших вправ для оцінювання та чітка і зрозуміла постановка запитань до них;

  • ефективний підбір форм і видів оцінювання та їх раціональна комбінація;

  • формулювання запитань з урахуванням основних вимог до кожної навчальної теми;

  • залучення до змісту завдань ілюстрацій та зображень із переліку пам’яток архітектури і образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання учнями (затверджені МОН України для використання на уроках у основній школі);

  • залучення ілюстративного та навчального матеріалу підручників;

  • використання життєвих ситуацій до окремих тем;

  • конструювання різнорівневих завдань у практично дієвій формі;

  • використання інформаційних та сучасних електронних ресурсів;

  • оцінювання характеризує роботу учня, а не його особистість та інше.

Отже, змістом нових вимог до оцінювання учнів основної школи є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у навчальних програмах історичного та суспільствознавчого компонентів і здійснюється за 12-ти бальною шкалою.

Залишається сподіватись, що над втіленням окреслених новітніх тенденцій у викладанні історичного та суспільствознавчого компоненту і над поставленими новими державними вимогами, ми працюватимемо разом - натхненно, творчо і професіонально!


поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Програма
Завдяки цьому в структурі освітньої галузі він відіграє роль базового компоненту природничо-наукової освіти І належить до інваріантної...

Університету «Україна» Віктор Малишев, доктор технічних наук, завідувач...
Екологічні проблеми сталого розвитку та збереження навколишнього середовища в контексті навчання студентів

Тема: Особливості проектування методики уроку в контексті оновлення змісту історичної освіти
Окреслити основні стратегії та скоординувати тактики науково-методичного супроводу втілення Державних стандартів освітньої галузі...

Шульги олександра миколайовича «евристичний потенціал поняття «символічний...
«евристичний потенціал поняття «символічний універсум»: теоретичні та методологічні аспекти»

Галичина
Редакційна рада: Микола Кугутяк, Олег жерноклеєв, Леонід Зашкільняк (м. Львів), Петро Круль, Василь Марчук, Борис Савчук, Михайло...

Максимальне використання історичного матеріалу з предмету для формування духовності учня

Агресивна поведінка підлітків
Зростання агресивних тенденцій в підлітковому середовищі відображає одну з щонайгостріших соціальних проблем нашого суспільства,...

1. Потенціал національної економіки
Реферат – стисле розкриття у письмовій формі певного питання, яке здійснюється на основі узагальнення відповідних матеріалів

Україна в контексті сучасних тенденцій І сценаріїв світового розвитку...
Адже на зламі епох людство переосмислює свій історичний шлях, виявляє нові глобальні тенденції І нові загрози, та вишукує можливості...

Закон України “Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства...
Україні, завдання, спрямовані на їх досягнення, а також основні напрями, етапи І механізм реалізації цієї Стратегії з урахуванням...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




s.ocvita.com.ua
Головна сторінка