Пошук по сайту

Суспільствознавство  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Курсова робота з психології

Курсова робота з психології





Сторінка1/4
  1   2   3   4


Кіровоградський державний педагогічний університет

Імені Володимира Винниченка

СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ФУНКЦІЇ СІМ*Ї У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

Курсова робота з психології

Студентки 56 групи

Факультету педагогіки та психології

Гриджук Надії Олександрівни

Викладач: Близнюкова О.М.

Кіровоград – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ І. ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИХ ОСНОВ ФОРМУВАННЯ ФУНКЦІЙ СІМ’Ї У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ .....5

    1. Ретроспективне дослідження особливостей сім’ї та її функцій ………..5

    2. Гендерні відмінності у поглядах на сім’ю ……………………………..10

    3. Особливості уявлень про сім’ю та шлюб у юнацькому віці ………….15


РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО ФУНКЦІЇ СІМЇ У ЮНАКІВ ………….22

2.1. Програма дослідження сучасних уявлень про функції сім’ї у юнаків…22

2.2. Експериментальне дослідження сучасних уявлень про функції сім’ї …23

2.3.Дослідження ролі школи у підготовці юнаків до реалізації сімейних функцій……………………………………………………………………..…….31
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………34
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………37
ДОДАТКИ………………………………………………………………………40

ВСТУП

Актуальність. Сім’я – це невіддільна частина суспільства, і неможливо зменшити її значення. Дослідження поглядів на функції сім’ї у юнацькому віці є досить актуальною, що пов’язано з сукупністю деяких факторів. По-перше, – це зміни, які відбулися у сфері шлюбно-сімейних відносин у сучасному суспільстві, викликали бурхливі суперечки про майбутнє сім’ї як соціального інституту. По-друге, стало відомо, що сучасна сім’я переживає серйозні проблеми та їй все тяжче реалізовувати свої функції. По-третє, сім’я для сучасної української молоді залишається значимою цінністю. І звичайно, необхідно пам’ятати про те, що саме у юнацькому віці коригуються та остаточно формуються світобачення на сім’ю та її функції. Отже, саме цими чинниками і обумовлюється актуальність нашої теми.

Проблемна ситуація нашого дослідження полягає у зміненні поглядів на функції сім’ї у сучасної молоді. Адже їхні погляди можуть призвести до неадекватності вибору шлюбного партнера, нездатності майбутньої сім’ї вирішувати проблеми.

На сьогодні дослідження сім’ї в Україні, практична робота з сім’єю є доволі популярним напрямком соціологічної науки і практики.

Царина сімейної проблематики зумовлена загальною кризою сім’ї, яку визначають психологи, соціологи, демографи, такі як А.Т. Суворова, І.А. Трухін, І.В. Гребенніков, І.В. Дубровіна, Н.В. Малярова, Т.В. Буленко, Лавріненко, Гончарук, Н.В. Туленков, Оксамитна, Пилипенко, М.О. Балакірева, Кідеміллер, Юстіцкій та інші. Цією кризою виступають найрізноманітніші чинники: незадоволеність, часті сварки, які відбуваються в основному через побутові дрібниці; негативне ставлення до партнера через постійну обмеженість в спілкуванні, зниження сексуального потягу; неправильний погляд на сімейні функції.

Тому, ми вважаємо за важливе, дослідити сучасні погляди на функції сім’ї у юнацькому віці, щоб по можливості запропонувати певні шляхи уникнення можливих проблем.

Мета дослідження: дослідити сучасні уявлення про функції сім’ї у юнацькому віці та розробити комплекс рекомендацій для юнаків.

З встановленої нами мети дослідження, можна виділити наступні завдання:

  1. Дослідити сучасні уявлення юнаків про функції сім’ї;

  2. Визначити найбільш істотні внутрішні та зовнішні фактори, що зумовлюють формування уявлень;

  3. Розробити та апробувати корекційну систему роботи з юнаками.


Для розв’язання поставлених завдань ми використали наступні методи: теоретичний аналіз філософської, соціологічної та психолого-педагогічної наукової літератури з проблеми дослідження; систематизація та узагальнення отриманої інформації; анкетування; опитування; методи математичної і статистичної обробки даних.
Об’єкт дослідження виступає процес формування сучасних уявлень про функції сім’ї у юнацькому віці.
Предмет дослідження виступають фактори формування сім’ї у юнацькому віці.

Теоретичне значення нашого дослідження полягає в систематизації та аналізі літератури, присвяченій проблемам юнацьких поглядів на функції сім’ї.

Практичне значення дослідження полягає у використанні практичними психологами набутих теоретичних знань для розробки власних програм та технологій.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОСОБЛИВОСТЕЙ УЯВЛЕНЬ ПРО ФУНКЦІЇ СІМЇ ЮНАКІВ

1.1. Ретроспективне дослідження особливостей сім’ї та її функцій

Соціологія сім’ї – це спеціальна соціологічна теорія, галузь соціології, яка вивчає формування, розвиток і функціонування сім’ї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних культурних та соціально-економічних умовах [12].

Визначено, що найважливішими об’єктами вивчення соціології сім’ї є шлюб і сім’я. Шлюб – це соціальна форма відносин між чоловіком і жінкою, яка історично змінюється. Через шлюб суспільство впорядковує і санкціонує їх статеве життя, встановлює подружні і батьківські права й обов’язки. Сім’я є більш складною системою відносин, ніж шлюб, оскільки вона, як правило, об’єднує не тільки подружжя, але й їх дітей, а також інших родичів та близьких. Крім того, сім’я виступає як соціальна клітина суспільства, є дуже близькою до «оригіналу» моделі всього суспільства, в якому вона функціонує.

У зв’язку з тим, що сім’я, як зазначалося, є об’єктом вивчення різноманітних наук, у літературі існують різні її визначення. Не претендуючи на абсолютну точні і вичерпну достатність, за основу можна прийняти визначення Гаспаряна Ю.А.: «сім’я – це суспільний інститут (з точки зору суспільного санкціонування шлюбно-сімейних відносин) і водночас мала соціальна група, що має історично означену організацію, члени якої пов’язані шлюбними або родинними відносинами, спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність якої зумовлена потребою суспільства у фізичному та духовному відтворенні населення» [11; c.26].

Спираючись на погляди Кратохвила С.В., можна стверджувати, що сім'я – це мала соціальна група, що має історично означену організацію, члени якої пов'язані шлюбними або родинними відносинами, спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність якої зумовлена потребою суспільства у фізичному та духовному відтворенні населення [20]. За Арістотелем, сім'я – перший вид спілкування людей. Вона є первинним осередком, з якого виникла держава. Об'єднання кількох сімей грецький мислитель називає «поселенням», вважаючи його перехідною формою від сім'ї до держави. За С. Манухіним, сім'я – це природна група, в якій з часом виникають стереотипи поведінки. Ці стереотипи створюють структуру сім'ї, яка визначає функціонування її членів, окреслюючи діапазон можливих варіантів їхньої поведінки та спрощуючи взаємодію між ними [5]. Дані визначення про сім’ю характеризують її як взаємну гармонійну ідилію відносин, однак реальність свідчить про те, що інколи цей гармонійний потік енергії (за допомогою багатьох чинників) порушується, в результаті чого між членами сімейних відносин виникають непорозуміння, конфлікти.

Нами було з’ясовано, що до виявлення природи і сутності сім*ї мислителі майбутнього підходили по різному. Одна з перших спроб належить давньогрецькому філософу Платону. Патріархальну сім’ю він вважав незмінною, початковою суспільною частиною: держави виникають в результаті об’єднання сімей. Французький просвітитель Жан-Жак Руссо писав: «Найдавніше із усіх суспільств і найприродніше – сім’я…».

Філософи античності, середньовіччя і нового часу виводять суспільні відносини із сімейних відносин, звертають основну увагу на відношення сім’ї до держави, а не на характеристику сім’ї як особливого соціального інституту. Такі погляди розділяли навіть німецькі філософи Кант і Гегель. Основу сім’ї Кант вбачав у правовому порядку, а Гегель – в абсолютній ідеї. Згідно з поглядами вітчизняних науковців, сім’я – більш складна система відносин, ніж шлюб, адже вона, як правило, об’єднає не лише подружжя, але і їх дітей, а також інших родичів чи просто близьких подружжю і необхідним їм людей.

Стає зрозумілим, що основне призначення сім’ї – задоволення суспільних, групових та індивідуальних потреб.

Являючись частиною суспільства, сім’я, якого би типу вона не була, виконує багато функцій, і насамперед завдяки їм соціальне єство сім’ї знаходить свій прояв, оскільки, виконуючи ці функції, сім’я може задовольняти групові, індивідуальні, суспільні потреб.

Функції сім’ї – це способи прояву її активності, життєдіяльності всієї сім’ї і окремих її членів. Функції сім’ї історично та тісно пов’язані з соціально-економічними умовами суспільства.

Реалізація сімейних функцій безпосередньо впливає на характер подружніх взаємин. Н. Н. Обозов та А.Н. Обозова змістом сімейно-рольової сфери подружніх відносин вважають співробітництво шлюбних партнерів при реалізації сімейних функцій. Функції сім’ї зумовлені розвитком суспільства, вони є історично змінними і тому в часі змінюються ролі чоловіка та жінки в сім’ї, всього устрою сім’ї [5]. Нормально функціонуюча сім’я – це сім’я, яка відповідально та диференційовано виконує свої функції, в результаті чого задовольняються потреби в зростанні та змінах як сім’ї в цілому, так і кожного її члена.

Репродуктивна функція сім’ї полягає у відтворенні життя, тобто в народженні дітей, продовженні людського роду. Ця функція включає в себе елементи всіх інших функцій, оскільки сім’я бере участь не лише в кількісному, а і в якісному відтворенні населення. Таким чином, сім’я – це єдиний і незамінний виробник самої людини, продовження роду. Але, на превеликий жаль, виконує вона цю функцію зі збоями. І залежить це не лише від неї, але і від суспільства.

Сім’я бере участь в суспільному виробленню життєвих засобів, веде своє господарство, має свій бюджет, організовує споживницьку діяльність. Все це, разом узяте, складає економічну функцію сім’ї. Сім’я повинна приймати участь у суспільному виробництві, здобувати професію, заробляти собі на життя, на відновлення втрачених на виробництві сил. Вплив економічної функції на взаємовідносини у самому сімейному колективі може бути двояким: справедливе розподілення домашніх обов’язків в сім’ї між подружжям, старшим і молодшим поколіннями, як правило, позитивно випливає на укріплення подружніх відносин, моральне і трудове виховання дітей. При несправедливому розподіленні домашніх обов’язків в сім’ї, коли вони в основному лягають на плечі жінки, чоловік виступає в ролі «патріарха», а діти – лише в ролі користувачів, вплив, безумовно, буде негативним. З економічною функцією тісно пов’язана проблема керування сім’єю. Є сім’ї, де головою виступає чоловік, а є – жінка, але таке положення не можна вважати нормальним. Для більшості сімей характерна приблизно однакова участь подружжя в управлінні сім’єю. Звичайно, це найпрогресивніший принцип сімейного управління. При цьому рівність подружжя повинно бути приблизно однаковим: у тих питаннях, в яких більш компетентна дружина, їй повинна належати першість, а у ряді інших питань право вирішую чого голосу повинно належати чоловіку. До цього потрібно йти кожній сім’ї [1].

У сім’ї виховуються і дорослі, і діти. Особливо важливе значення має її вплив на підростаюче покоління. Тому виховна функція має три аспекти. Перший – формування особистості дитини, розвиток її здібностей та інтересів, передача досвіду. Другий аспект – систематичний виховний вплив сімейного колективу на кожного свого члена протягом усього свого життя. Третій аспект – постійний вплив дітей на батьків, що виступає «двигуном» до самовиховання.

Успіх виконання даної функції залежить від виховного потенціалу сім’ї. Він являє собою комплекс умов і засобів, що визначають педагогічні можливості сім’ї. Цей комплекс включає матеріальні і побутові умови, чисельність і структуру сім’ї, розвиток сімейного колективу і характер відносин між його членами. Він включає ідейно-моральну, емоційно-психологічну та трудову атмосферу, життєвий досвід, освіту та професійні якості батьків. Велике значення має особистий приклад батька та матері, традиції сім’ї. Особливий і дуже важливий компонент – специфіка самого процесу сімейного виховання.

Людина відчуває вплив сім’ї з дня свого народження і до кінця свого життя. Отже, сімейному вихованню притаманні непереривність та довготривалість. І в цьому з сім’єю не може зрівнятися ні один суспільний інститут. Характерна особливість виховного впливу сім’ї на дітей – це стійкість. Звичайно правильне відношення батьків до виховання дітей раннього і дошкільного віку позитивно відображається на їх навчальній, трудовій та суспільній активності, і навпаки.

Виявлено, що активний вплив сім’я справляє на розвиток духовної культури, на соціальну направленість особистості, мотиви поведінки. Являючись для дитини макромоделлю суспільства, сім’я являється найважливішим фактором у виробленні системи соціальних установок і формуванні життєвих планів.

Велике значення надається комунікативній функції сім’ї. Компонентами даної функції можна вважати: посередництво сім’ї у контакті своїх членів із засобами масової інформації, літературою та мистецтвом; вплив сім’ї на багатство зв’язків своїх членів з навколишнім природним середовищем і характер його сприйняття; організація внутрішньо сімейного спілкування. Якщо сім’я приділяє виконанню даної функції достатньо уваги, то це помітно посилює її виховний потенціал. Нерідко з комунікативною функцією пов’язують діяльність по створенню психологічного клімату сім’ї. По суті, з цим не можна не погодитися, адже в нашу динамічну епоху сильно зростає значення сім’ї як психологічної ланки.

В наш час помітно виросло значення функції сім’ї по організації дозвілля та відпочинку. Під дозвіллям ми розуміємо позаробочий (вільний) час, яким людина користується за своїм вибором та поглядам. Вільний час – одна з найважливіших соціальних цінностей, незамінний засіб оновленню фізичних та духовних сил людини, всестороннього розвитку особистості. Сімейний відпочинок включає в себе: читання, відвідування бібліотек, театрів, кінотеатрів, перегляд телепередач, зустрічі з родичами, проведення відпусток, відвідування парків, туристичні походи, екскурсії, заняття спортом, проведення свят та інше.

Отже, життя сім’ї багатогранне. Ознайомившись з науково-теоретичною літературою, нами коротко розглянуті основні функції сім’ї: репродуктивна (направлена на народження дітей, продовження людського роду); виховна (позитивний вплив членів сім’ї один на одного); економічна (направлена на забезпечення матеріальних, господарчо-побутових потреб); регулятивна (регулювання відносин між членами сім’ї на основі моральних норм, реалізація власного «Я»); соціалізуюча (формування життєвих уподобань, оволодіння соціальними вміннями і навичками, освіта, професійне самовизначення, передача соціального досвіду); рекреативна (організація дозвілля і відпочинку); сексуальна (реалізація сексуальних відносин подружжя, досягнення їх сексуального задоволення); комунікативна (задовольняє потреби членів сім’ї в спілкуванні і взаємовідносинах один з одним і соціумом); психотерапевтична (ласка і увага один до одного; розуміння та допомога в оцінці позицій у важливих проблемах, підтримка один одного в самореалізації та особистому розвитку). Вони задовольняють і багатогранні індивідуальні потреби особистості, і групові, і найважливіші потреби суспільства. Як суспільство впливає на сім’ю, створюючи певний її тип, так і сім’я здійснює немалий вплив на розвиток і стиль життя суспільства. Сім’ї належить важлива роль у прискоренні економічного та соціального розвитку суспільства, у вихованні підростаючого покоління, у досягненні щастя кожною людиною. Тобто, перебільшити важливість даної соціальної та економічної ланки суспільства неможливо – необхідність сім’ї обумовлена потребою людського суспільства у духовному та фізичному відтворенні самої людини.

  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Курсова робота
Необхідність докорінної зміни освітньої парадигми на етапі переходу до постіндустріального суспільства, економіка якого базуватиметься...

Курсова робота
Праця літератора, журналіста, а особливо політичного журналіста стала частиною загальнодержавної справи. Варто згадати, як після...

«Використання інтерактивн их технологій на уроках української мови»
Стукан Г. В. Використання інтерактивних технологій на уроках української мови: Курсова робота. – Донецьк Донецький обліппо, 2012....

Теми дисертаційних досліджень професорсько-викладацького складу кафедри педагогіки І психології

Тема. Як досягти успіху
Методи та прийоми: бесіда, евристичне спостереження, словникова робота, робота в малих групах, мозкова атака, технологія «Мікрофон»,...

Програма шкільної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми сучасної науки»
Прахова Світлана Анатоліївна – аспірантка Інституту психології імені Г. С. Костюка при напн україни, вчитель історії

Адекватність дидактичного матеріалу
Словник містить терміни, які увійшли до активного словника вчителя протягом останнього часу, а також терміни, які інколи вживають...

Ставицький Олег Олексійович. Рівненський інститут Університету «Україна»,...
Стаття присвячена аналізу соціально-психологічних факторів, які найбільшою мірою детермінують прояви гандикапних реакцій. Розкриті...

Контрольна робота
Багатогалузеве феодальне господарство, що ґрунтувалося на панщинній праці, – це: а фільварок; б панщина; в вотчина; г громада

Передмова
України. Ключ до вирішення цих та інших проблем сучасного виховання — позакласна робота з учнями



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




s.ocvita.com.ua
Головна сторінка