ГЛАВА 3. Навчально-методичні вказівки до написання, розгляду та аналізу кейсів з курсу “Антикризове управління підприємством” 1.Підготовка рефератів Реферат – найбільш поширений тип письмової роботи з дисципліни, який демонструє поглиблене опрацювання відповідної теми. В процесі підготовки реферату студент накопичує знання, уміння та навички роботи з різними інформаційними джерелами, готується до майбутніх курсових та дипломних робіт. Багато рефератів з окремих дисциплін започаткували великі, поступово поглиблюючись з року в рік дослідження студентів, сформували підвалини для формування нових науковців. Крім того, для бакалаврів реферат є одним з основних типів індивідуальних завдань, який готує їх до більш складних робіт, що виконуватимуться при навчанні на магістерському рівні. Однак, робота над рефератами не повинна витісняти інші види самостійної роботи студентів з відповідного курсу. Таблиця Етапи підготовки та захисту реферату
Для підготовки рефератів з курсу “Антикризове управління підприємством” студенти обирають одну з тем: 1. Криза збуту. 2. Фінансова криза. 3. Криза постачання. 4. Виробничо-технологічна криза. 5. Криза управління персоналом. 6. Організаційна криза. Структура матеріалу реферату повинна складатися з таких частин:
При оцінюванні реферату користуються такими критеріями:
Відповідність реферату всім зазначеним критеріям дозволяє оцінити його найвищою оцінкою – “відмінно”. Відсутність одного або декількох чинників - знижує оцінку на таку є кількість балів. Якщо обговорення реферату здійснюється на семінарському занятті, оцінка за реферат може виставлятися, як середньоарифметична оцінок за рецензією та захист5. 2. Вибір теми для написання кейсу. Тема визначається:
2. Поради щодо запису ситуації
Кожен студент, що обрав для себе підготовку кейсу, повинен ознайомитись з вище позначеними порадами та орієнтуватись на таку структуру. Структура матеріалу кейсу повинна складатися з таких частин:
Примітка: при описанні ситуації необхідно орієнтуватись на теоретичні концепції і моделі, які розглядались на лекціях. Для розгляду ситуації використання конкретних моделей , етапів , формул і т. д. 3. Розгляд кейсу. Розгляд кейсів може відбуватись: а) в усній формі в аудиторії; б) у письмовій формі у вигляді домашнього завдання. А. Розгляд кейсів в аудиторії передбачає:
Індивідуальна підготовка передбачає:
Групове обговорення передбачає аналіз варіантів рішень, які були cформовані у період індивідуальної підготовки та вибір найбільш раціонального із запропонованих. Групове обговорення може проводитись у 2 етапи. Перший етап присвячений з’ясуванню цілей обговорення, змісту ситуації, процедури та регламенту. Викладач перевіряє знання студентами проблематики курсу та знайомство з матеріалами кейсу, наявність індивідуальних рішень (5-10 хв.). Другий етап передбачає формування груп (3-5 осіб у кожній), обговорення у групі індивідуальних рішень та вибір кожною групою критеріїв вибору рішень. Група здійснює вибір та колективне обговорення кожного із запропонованих шляхів вирішення проблеми кейсу, готує доповіді та доповідачів для пленарного засідання. При цьому кожний член групи має змогу зробити внесок до рішення групи (30-40 хв.). Пленарне обговорення та підведення підсумків проходить у вигляді конференції (чи наради), де здійснюється генерація та обмін ідеями, покращення якості розуміння проблем та пошук колективного рішення (рішень). Від кожної з груп виступає доповідач (можуть бути співдоповідачі, якщо так вирішила група), йому задають запитання, і він повинен захистити свою думку від критики. На основі обговорення формуються рішення, які можуть бути оформленими як “плани роботи”, організаційні документи різного типу, “протоколи намірів”, тощо (в залежності від змісту кейсу). В кінці заняття викладач підводить підсумкове рішення, що є основою для оцінок (20-30 хв.). Б. Письмовий розгляд кейсу може бути застосований як завдання для перевірки знань по окремій темі та завдання для блочно-модульного контролю знань студентів (в залежності від змісту кейсу). Етапи письмового розгляду кейсу (ситуації):
Цілеспрямоване читання кейсу (ситуації).
4. Аналіз матеріалів кейсу Аналізуючи інформацію, що міститься у кейсі, можна використовувати такі питання для спрямування своїх досліджень:
Відповіді на ці запитання дозволяють виконати такі настанови:
Обґрунтування рішень – треба проводити з урахуванням теорії та матеріалів кейсу:
5. Найпростіший формат для розгляду кейсу Тема курсу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Мета розгляду кейсу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
які саме?
* яка інформація є ? * яка інформація потрібна ? * де можна знайти додаткову інформацію ? 2.2.Аналіз матеріалів кейсу (згідно з проблематикою теми) з розрахунками. 2.3.Аналіз рішень, що приймалися на підприємстві-об’єкті аналізу: * ступінь обґрунтованості рішень * наслідки прийнятих рішень * оцінка доцільності прийнятих рішень 2.4.Аналіз можливостей вирішення проблем: * якими ресурсами володіє підприємство ? * які ресурси потрібні для вирішення проблем ? * які зміни в менеджменті потрібні ?
3.1.Обгрунтування варіантів рішень. 3.2.Вибір критеріїв. 3.3.Вибір та оформлення рішень. 4. Письмове оформлення прийнятих рішень. Результати роботи на попередніх етапах повинні знайти відображення у письмовому оформленні кейсу у вигляді розрахунків, аналітичних таблиць або моделей матричного типу, блок-схем тощо. По всіх матеріалах повинна проводитись аналітична оцінка, зроблені необхідні висновки. Особливу увагу необхідно приділити відповідям на запитання, що містяться у кейсі. Якщо прийняті рішення можуть бути оформлені у вигляді документів певного типу – планових, організаційних, розпорядних і т.і. – їх треба скласти з урахуванням вимог, що існують у документообігу українських підприємств. ДІЛОВА ГРА «РОЗРОБКА КЛЮЧОВИХ ПОЛОЖЕНЬ АНТИКРИЗОВОЇ ПРОГРАМИ»1 Мета і призначення гри Освоєння прийомів групового аналізу ситуацій і розробки управлінських рішень; розвиток навичок обґрунтування рішення і пошуку згоди інтересів різних соціальних груп, що беруть участь в економічному процесі; освоєння принципів демократичного керування. Зміст і організація гри Гра проводиться в сімох етапів, кожний з який має власні навчальні цілі. Перший етап і гри. Введення ситуації за допомогою шкали тенденцій, що відбуваються в економіці. Ситуації задаються по п'ятьох параметрах: випуск продукції, зайнятість населення, інвестиційний клімат, ціни, обмінний курс долара (інфляція). При модифікації гри можливі інші ситуації. Групи проводять попередній аналіз ситуації. Другий етап гри. Розподіл ролей. Навчальна група розбивається на чотири підгрупи, кожна з який проводить аналіз ситуації і розробку управлінських рішень, виходячи з інтересів тієї соціальної групи, що вона враховує і захищає. Виділення соціальних груп може бути різним, і це дозволяє модифікувати ділову гру. Один з варіантів: держава, підприємці (акціонери, великі підприємства), інвестори, профспілки (працівники). Третій етап гри. Усім групам видається по 100 карток можливих управлінських рішень, які вони аналізують, виходячи з оцінки і розуміння ситуації, а також з потреби захисту власних інтересів. Їм треба вибрати п'ять управлінських рішень, реалізація яких може змінити ситуацію в кращу, на їхню думку, сторону. Вибір рішення супроводжується груповою дискусією, обміном досвідом і думками. Поступово в групі з'являється неформальний лідер, що керує процесом обговорення й у наступному буде представляти загальну думку групи. Четвертий етап. Пропозиція кожної з груп п'яти управлінських рішень для загального обговорення. Розгорнуте обґрунтування рішень. Представлення аргументів і контраргументів. Взаємодія груп. Зняття протиріч у рішеннях. Пропозиція рішень, не передбачених виданими картками. Пошук балансу інтересів по заданих умовах гри. П'ятий етап. Якщо загальне рішення не знайдене, узгодження рішень по соціальних інтересах не досягнуто, проводиться голосування запропонованих управлінських рішень і наступний аналіз результатів голосування і змін ситуації по рішеннях, прийнятим демократичним шляхом. Шостий етап. Презентація поведінки груп в умовах прийнятих рішень (нової ситуації). Кожна група називає три головних фактори поведінки. Проводиться обґрунтування й обговорення цих факторів. Сьомий етап. Підведення підсумків гри. Формулювання позитивних принципів колективної розробки управлінських рішень і балансування соціальних інтересів. Склад пропонованих управлінських рішень Держава1. Боротьба проти спекулятивної діяльності ділків, що продають земельні ділянки, шляхом високих податків на прибуток, отриману від продажу землі. 2. Контроль цін при споживанні. 3. Кон'юнктурні оподатковування. 4. Заохочення підвищення мінімальної заробітної плати. 5. Стабілізація тарифів суспільних служб. 6. Збільшення сум, одержуваних від державної системи страхування. 7. Грошова ревальвація. 8. Скорочення кредитів на будівництво. 9. Заморожування заробітної плати. 10. Субсидії виробникам сільськогосподарської продукції. 11. Заходи, прийняті системою оподатковування, спрямовані на заохочення грошових заощаджень. 12. Модифікація системи оподатковування підприємств. 13. Грошова девальвація. 14. Випуск високопроцентної обов'язкової позики. 15. Відмовлення від встановленого обмінного курсу: вільно коливний карбованець. 16. Збільшення витрат на придбання устаткування для суспільного користування. 17. Збільшення закупівель споживчих товарів державними підприємствами. 18. Збільшення оподатковування річного доходу. 19. Модифікація системи амортизації. 20. Стабілізація заробітної плати працівників державних служб. 21. Збільшення податку на додаткову вартість. 22. Зменшення на грошово-кредитному ринку процентної ставки, встановленої Центральним банком. 23. Заморожування мінімальної заробітної плати. 24. Стимулювання підвищення заробітної плати. 25. Збільшення процентних ставок на заощадження при зростанні вартості життя. 26. Скорочення матеріальної допомоги родинам. 27. Розвиток експорту за рахунок міжнародних договорів. 28. Установлення граничного розміру банківських кредитів. 29. Збільшення відсотка обов'язкових резервних засобів, що поміщаються в Центральний банк. 30. Скорочення переваг в оподатковуванні осіб, що купують житло. 31. Контроль обміну валюти. 32. Скорочення закупівель споживчих товарів державними організаціями. 33. Збільшення оподаткування прибутку. 34. Посилення податкового контролю за особами приватного сектора, що не мають постійної заробітної плати. 35. Скорочення податку на додаткову вартість. 36. Заходи оподатковування, спрямовані на заохочення капіталовкладень. 37. Скорочення оподатковування річного доходу. 38. Скорочення кредитів на цілі споживання. 39. Збільшення заробітної плати працівників державних служб. 40. Націоналізація імпортерів енергоресурсів. 41. Контроль цін на сільськогосподарську продукцію. 42. Збільшення на грошово-кредитному ринку процентної ставки, встановленої Центральним банком. 43. Установлення вільних цін: попит зменшиться, як тільки купівельна спроможність споживачів буде знижена за рахунок росту цін. 44. Установлення податків на маржинальный доход (надприбуток). 45. Контроль системи стягнутих платежів підприємств. 46. Заохочення конкуренції. 47. Заморожування квартирної плати. 48. Контроль собівартості. 49. Націоналізація природних монополій. 50. Індексація пенсій і мінімальної заробітної плати. Підприємці 51. Купуєте устаткування, що буде рентабельним через багато років. 52. Збільшуєте обсяг виробництва продукції за рахунок збільшення робочого дня. 53. Проводите конверсію, орієнтуєтеся на роботу в сфері послуг. 54. Скорочуєте маржинальный доход, для того щоб уникнути збільшення цін на продукцію. 55. Намагаєтеся збільшити маржу прибутку. 56. Починаєте спробу збільшення ціни на вашу продукцію. 57. Фінансуєте власні капіталовкладення шляхом випуску облігацій, що приносять покупцю високий відсоток. 58. Прогнозуючи високий попит на продукцію, намагаєтеся збільшити ціни. 59. Скорочуєте фонд заробітної плати. 60. Скорочуєте розподіл дивідендів, щоб укласти прибуток у виробництво. 61. Стабілізуєте ціни на вашу продукцію. 62. Збільшуєте запаси первинної сировини. 63. У результаті збільшення виробничих витрат намагаєтеся збільшити ціни на готову продукцію. 64. Ліквідуєте портфель цінних паперів. 65. Скорочуєте обсяг виробництва. 66. Організуєте рекламну кампанію, щоб запобігти спад попиту на продукцію через збільшення її вартості. 67. Збільшуєте обсяг виробництва. 68. Запитуєте в банку кредит. 69. Намагаєтеся завоювати закордонні ринки. 70. Збільшуєте заробітну плату службовцем. 71. Створюєте торгові об'єднання, щоб забезпечити монополію на ринку. Власники 72. Продаєте свої земельні ділянки. 73. Підписуєтеся на акції. 74. Підписуєтеся на державні позики. 75. Продаєте акції, що котируються на біржі. 76. Купуєте сільськогосподарські земельні ділянки, розташовані навколо міст. 77. Збільшуєте споживання на шкоду заощадженням. 78. Побоюючись, що гроші втратять свою вартість, ви шукаєте інші джерела для вкладення грошей. 79. Купуєте валюту. 80. Поміщаєте спій заощадження в банк. 81. Купуєте золото. 82. Купуєте облігації. 83. Вкладаєте гроші в капітал підприємства. 84. Намагаєтеся зробити капіталовкладення за кордоном. Персонал 85. Купуєте товари в кредит. 86. Через асоціації споживачів заохочуєте ввіз імпортних товарів, ціни яких більш прийнятні в порівнянні з цінами на національну продукцію. 87. З метою підтримки своєї купівельної спроможності знімаєте свої заощадження в ощадних банках. 88. Погоджуєтеся з підвищенням цін за умови збільшення заробітної плати. 89. Збільшуєте свої заощадження. 90. Погоджуєтеся з тим, що ваша заробітна плата не збільшиться. 91. Купуєте менше споживчих товарів. 92. Більше використовуєте устаткування колективного користування за рахунок зниження користування приватним еквівалентним устаткуванням. 93. Намагаєтеся домогтися від держави підвищення сум на соціальне забезпечення (страхування). 94. Споживаєте більше. 95. Вимагаєте підвищення заробітної плати. 96. Орієнтуєте попит на споживання послуг. 97. Намагаєтеся домогтися від держави зниження податків. 98. Організуєте загальний страйк із вимогою підвищення заробітної плати. 99. Робите заощадження для покупки житла. 100. Через асоціацію споживачів боретеся за якість товарів. Методичні рекомендації1. При постановці ситуації задаються зміни параметрів економічного розвитку по шкалі позитивних і негативних змін (тенденції до чи плюса мінусу). 2. Вибираються не більш п'яти рішень. Цього досить для зміни ситуації, представлення позиції групи і відображення інтересів у змісті рішень. Така кількість пропонованих рішень полегшує також пошук згоди. 3. Умови узгодження рішень: одне рішення повинне бути схвалене трьома групами, два рішення схвалене двома групами, одне рішення може бути схвалено однією групою, одне рішення є резервом держави. Воно приймається без схвалення і тільки в останній момент. У цьому виражається пріоритет держави в керуванні економікою. 4. Пропоновані рішення фіксуються в спеціальних чи картках на дошці. Їхній аналіз є імпульсом для боротьби думок, пошуку згоди, одержання підсумкового набору рішень. 5. Голосування при неможливості досягнення згоди проводиться індивідуально всіма учасниками гри. 6. По прийнятому варіанті управлінських рішень групи заново оцінюють ситуацію і визначають своє поводження в цій ситуації. Реакція різних соціальних груп дається в переліку факторів поводження, що вибираються в кількості не більш трьох із запропонованих спеціальних карток. 7. Підсумок гри підводить викладач, можливо, за участю спеціальної, обраної зі слухачів групи експертів. Підсумки формулюються у виді принципів розробки управлінських рішень, захисти й обґрунтування інтересів соціальних груп, пошуку позитивної й ефективної взаємодії, уміння знаходити головне, оцінювати інтереси опонентів і ін. Тривалість гриЗалежить від величини групи, активності і кваліфікації слухачів, заданій ситуації, що коректує діяльності викладача. Досвід показує, що для проведення гри необхідно не менш шести годин. Модифікація гриГра може мати безліч різних варіантів: диференціація груп що беруть участь, масштаби розгляду проблем управління (макроекономіка, фірма, малий бізнес і ін.), використання комп'ютера, різні сфери діяльності (промисловість, торгівля, транспорт, культура й ін.). Ефективність проведення гриВизначається її процесуальними характеристиками: аналітичним пошуком управлінських рішень, усвідомленням розмаїтості інтересів і мистецтвом захисту власних, побудовою аргументації і переконанням опонентів, виникненням неформальних лідерів і їхньою здатністю впливати на групу і представляти її позиції, навичками робити експертні висновки й узагальнювати в практичних принципах підсумки роботи. Можна оцінити ефективність проведення ділової гри за допомогою анкетування: корисно, цікаво, важливо, доступно, інформативно. 1 Ці етапи можуть бути проведеними в індивідуальній або групові й формі. 2 Оформлення реферату здійснюється за вимогами, представленими на стор... 3 Критерії, що використовуються при рецензуванні, наведені нижче 4 Іноді доцільно виносити на обговорення реферати з явними та/або прихованими недоліками., що ініціює творчий характер діяльності студентів по визначенню шляхів їхнього усунення. 5 Оцінка та захист реферату виставляється по критеріям, що аналогічні оцінюванні роботи студента на практичних заняттях. 1 Складено на основі: Антикризисное управление: Учебник/ Под ред. Э.М.Короткова. – М.: ИНФРА-М, 2001. - 432 с. – (Серия «Высшее образование»). |
Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи дисципліни «Вступ до спеціальності» складені на основі Галузевого стандарту... | Я навчального процесу. Розв’язання цих проблем потребує створення умов, за яких кожний керівник школи, учитель міг найбільш повно... | ||
Рекомендації щодо організації виконання наукового реферату | Тож захистити її від можливих небезпек I навчити безпечно взаємодіяти з довкіллям — одне з провідних державних завдань, визначених... | ||
Україні. Системно викладено в ньому основні питання методичної роботи у вищому навчальному закладі, принципи управління ним, особливості... | Для визначення найбільш популярної літератури серед користувачів проводилося вивчення їх читання на базі абонементу та відділу юнацтва... | ||
Важливою формою самостійної роботи студентів з курсу теорії держави І права є написання курсової роботи. Написання курсової роботи... | Про закінчення опалювального сезону та затвердження заходів щодо підготовки закладів освіти до роботи в осінньо-зимовий період | ||
«нової» І знищення «старої» культури, який вплинув на інтелектуальний потенціал нації; розвивати в учнів вміння використовувати знання... | Розбудова українського дошкілля потребує істотно нової системи роботи педагогів. Вирішення цього завдання безпосередньо пов’язано... |