Пошук по сайту

Суспільствознавство  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Президент Університету «Україна» І Посол Японії розмовляли про «мирний атом»

Президент Університету «Україна» І Посол Японії розмовляли про «мирний атом»





Президент Університету «Україна» і Посол Японії розмовляли про «мирний атом»
Нещодавно в рамках міжнародного співробітництва і з метою розвитку японістики в українських ВНЗ до Університету «Україна» завітав Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Й.В. Тоічі Саката. Під час візиту пан Посол здійснив оглядову екскурсію навчальними корпусами, поспілкувався зі студентами-японістами і взяв участь у перемовинах із Президентом Університету «Україна» Петром Таланчуком щодо подальшої співпраці сторін.

Так історично склалося, що про Японію в Україні знають небагато. Самурай, якудза, гейша, Хіросіма і Нагасакі – ці японські слова були відомі середньостатистичному українцю в радянські часи. Тепер завдяки відкритим кордонам та Інтернету ми отримали нагоду взнати про Японію більше, втім, кількість наших співвітчизників, які побували в країні квітучої сакури, досі невелика. Тому варто нагадати, що Японія – острівна держава у Східній Азії. Вона розташована на 4-х великих островах (Хокайдо, Хонсю, Сікоко і Хосю), що займають близько 97% площі країни, і багатьох маленьких островцях. Населення країни – 126 млн. чоловік. Формально Японією досі править імператор, нині це імператор Акіхіто, часи правління якого самі японці назвали «Хейсей» («Мир і спокій»), але фактично країною керує прем’єр-міністр. Японська писемність включає в себе понад 5000 ієрогліфів. Найбільш поширеними релігіями країни є буддизм і синтоїзм.

Японія поєднала в собі давні традиції і надсучасні технології, консервативність суспільних норм і безпрецедентну свободу моралі. Тут, наприклад, досі близько 30-ти % шлюбів укладається батьками наречених, у японському метро є окремі вагони для жінок, водночас полиці кожної продуктової ятки обов’язково містять порнографічні журнали (хентай). На День святого Валентина хлопців вітають дівчата. В Японії дешеві риба та м'ясо, зате в’язанка бананів обійдеться у 5 доларів. А ще в Японії ліплять снігових баб строго з двох куль, а не з трьох, як у решті світу. Що ж, Азія завжди разюче відрізнялась від Європи, і цим вона так вабить багатьох наших співвітчизників. Можна сказати, що в Україні існує негласна мода на Японію. Вона, зокрема, виявляється у масовій любові до суші, чайних церемоній, бойових мистецтв (дзюдо, айкідо, джиу-джитсу). Полюбляють у нас і японську анімацію, особливо від режисера Хайао Міядзакі. Поряд із вишиванням чи бісероплетінням, українок уже давно захоплює мистецтво оригамі. А яка українська жінка не мріє влаштувати коханому вечір в японському стилі – з традиційними кімоно, паличками в зачісці, ролом з ікрою летючої риби, приправленим васабі, і гілочкою сакури у вазі?.. Багатьох молодих українців вабить перспектива вивчати японську мову, щоб пройти стажування, а, може, і працевлаштуватися в цій економічно розвинутій країні.

Не тільки мову, але й історію, географію, культуру, економіку Японії викладають на кафедрі української та східної філології Університеті «Україна», яку очолює кандидат історичних наук, професор Фeрхад Туранли. Сходознавство вивчають в університеті вже другий рік, за цей час заклад відвідало чимало гостей із країн Сходу. Початок співпраці Японії та Університету «Україна» датується 2006 р., коли японською міжнародною організацією «Зірки миру» йому було присвоєне звання «Університету миру». Цьогорічний візит Посла Японії став вдалим продовженням співпраці. Крім професора Ферхада Туранли, на зустрічі з послом були присутні проректор Університету «Україна» Іван Кучерявий, проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків Віктор Олефір, проректор з навчально-виховної роботи Антоніна Коротєєва, представник  кафедри української та східної філології пан Такахіса Касай та ін. Під час оглядової екскурсії Університетом «Україна» Й.В. Тоічі Саката був приємно здивований тим, що в Україні існує навчальний заклад із безбар’єрним доступом, який надає можливість здобути вищу освіту людям із особливими потребами. Пан Посол зауважив, що в Японії людям із інвалідністю приділяють особливу увагу, вони є повноцінними членами суспільства. Високі технології і чуйне ставлення до інвалідів – це ті речі, які першими впадають в око кожному туристу, що приїздить до Японії.

Академік Петро Таланчук і Й.П. Тоічі Саката


Оглянувши сучасний реабілітаційний центр Університету «Україна», пан Посол вирушив до університетської бібліотеки, де на нього чекали студенти-японісти, які мали нагоду продемонструвати гостю свої знання японської мови. Під час бесіди зі студентами Тоічі Саката ознайомився з куточком японознавства, який йому представила директор бібліотеки Ніна Колеснікова. Пан Посол зауважив, що українські козаки і японські самураї мають між собою багато спільного – це передусім сила духу. Також Тоічі Саката запевнив студентів у тому, що, в разі опанування ними японської мови, він посприяє їхньому стажуванню в Японії.

Під час офіційної розмови Посла з Президентом Університету «Україна» Петром Таланчуком, були підняті питання щодо подальшої співпраці сторін, зокрема в контексті обміну студентами та обміну технологіями.

– Я був ініціатором створення Академії інженерних наук України, – розповів Петро Михайлович, – Їй уже 23 роки, як і незалежній Україні. Я досі очолюю Академію і можу сказати, що вона охоплює практично всі інженерні проблеми господарчого комплексу… У нас є патенти, є цікаві технології – як в Університеті «Україна», так і в Україні в цілому. Зокрема йдеться про напрацювання в ядерних технологіях. Ми могли б об’єднати зусилля з зацікавленими фірмами в Японії для того, щоб використати наші патенти у реальному виробництві.

Тоічі Саката підтримав пропозицію Петра Таланчука і пообіцяв посприяти взаємодії зацікавлених осіб з боку Японії з представниками Університету «Україна».


Ст.в. Тетяна Вестель, проф. Іван Кучерявий, ак. Петро Таланчук, Й.П. Тоічі Саката, проф. Віктор Олефір, проф.Ферхад Туранли



Варто сказати, що Петро Таланчук не даремно зробив акцент на ядерних технологіях. Так склалося, що Україна і Японія практично не мали спільних точок перетину в освіті чи науці. Єдине, що по-справжньому об’єднало наші країни, – це екологічні трагедії, пов’язані з атомними вибухами. Після аварії на ЧАЕС багато японських спеціалістів приїхало до нас, щоби поділитися досвідом подолання наслідків радіації. Адже на той час Японія уже мала страшний досвід Хіросіми і Нагасакі. Після аварії на Фукусімі японці знову стали приїжджати до України з метою перейняти наш чорнобильський досвід. Вочевидь, настав час поєднати інтереси та досвід наших країн, щоб «мирний атом» почав приносити максимум користі і більше ніколи не став зброєю масового знищення.
Тала Пруткова, член НСЖУ

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Розвитку людини «україна» актуальні проблеми правознавства
...

Ету «україна» актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті...
Друкується за ухвалою вченої ради Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна» (протокол №5 від 25. 03. 2015 р.)

Університету «Україна» Віктор Малишев, доктор технічних наук, завідувач...
Екологічні проблеми сталого розвитку та збереження навколишнього середовища в контексті навчання студентів

Програма
«кваліфікований робітник» вступають для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст», Правилами прийому до Відкритого...

1. Особливості системи управління в США та Японії
Принципові відмінності японської та американської моделі управління

У 1992 році Віталію Карпенку – першому журналісту в незалежній Україні...
Верховної Ради незалежної України першого скликання, Заслуженого журналіста України, багаторічного головного редактора популярної...

Звіт про роботу науково-методичного семінару з теми «Забезпечення...
«Забезпечення якості освіти – запорука успішного становлення Криворізького національного університету» за 2011-2012 н р

Урок 4 Національні рухи в Індії та Китаї. Особливості модернізаційних...
Основні поняття: «імперіалізм», «нація», «національний рух», «традиційне суспільство», «свадеші», «свараджі», «доба Мейдзі», «Гоміндан»,...

Ставицький Олег Олексійович. Рівненський інститут Університету «Україна»,...
Стаття присвячена аналізу соціально-психологічних факторів, які найбільшою мірою детермінують прояви гандикапних реакцій. Розкриті...

Урок 21. Тема : Україна незалежна держава
...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




s.ocvita.com.ua
Головна сторінка