Пошук по сайту

Суспільствознавство  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Педрада «Майстер-клас» «Урок як засіб розвитку творчої особистості вчителя І учня та як основа формування ключових компетентностей школярів.» (доповідь)

Педрада «Майстер-клас» «Урок як засіб розвитку творчої особистості вчителя І учня та як основа формування ключових компетентностей школярів.» (доповідь)





Педрада «Майстер-клас»
«Урок як засіб розвитку творчої особистості вчителя і учня та як основа формування ключових компетентностей школярів.»

(доповідь)
Епіграф педради: « До хорошого уроку вчитель

готується все життя...»

В.Сухомлинський

«Ми виховуємо учня не як носія знань, а як людину, яка має жити в суспільстві і приносити йому користь.»

В.О.Сухомлинський

 «Недостатньо лише  отримати знання,

треба й ще їх уміти застосувати»

(Йоганн Вольфганг Гете,

німецький поет, прозаїк, філософ ХІХ століття)
У сучасному світі гостро стоїть проблема творчого розвитку особистості. Кожна цивілізована країна дбає про творчий потенціал суспільства загалом і кожної людини зокрема. Посилюється увага до розвитку творчих здібностей особистості, надання їй можливості виявити їх.

Незважаючи на те, що проблема розвитку творчого начала в учнів досліджується давно, багато питань залишається невирішеними. Як і раніше, більшість навчального часу відводиться репродуктивній, нетворчій діяльності, значна частина завдань у підручниках має також відтворювальний характер. Тому актуальним на сьогодні є розвиток творчої особистості учня на уроці та в позаурочний час.

Завдання школи – навчити жити. Ми повинні виховувати людину, здатну створити своє власне життя, здатну до самовизначення. Учні, які раніше озброювались лише системою знань, умінь і навичок, нині повинні бути підготовлені до життєдіяльності, здатні активно і творчо працювати, діяти, саморозвиватися та вдосконалюватися інтелектуально, морально і фізично. Вплив особистості вчителя на формування ключових компетентностей учнів особливий. Тому учитель повинен ефективно працювати, професійно вдосконалюватися та творчо зростати, адже педагог не тільки той, хто все життя вчить, а й той, хто все життя вчиться.

Почнемо з вчителя початкової школи, тому що творчі можливості саме молодших школярів реалізуються в різних видах діяльності, зокрема у грі, навчанні, спілкуванні, трудовій діяльності. Як творчість, наші вчителі початкових класів сприймають не лише кінцевий результат діяльності, а й прийоми та методи, за допомогою яких вона здійснюється. Тому майже з перших років своєї педагогічної діяльності значну увагу приділяють розвитку творчих здібностей учнів.

Наливайченко Т.Д. широко використовує у роботі з учнями ігрові методи, інтерактивні технології навчання, що ґрунтуються на діалозі, вільному обміну думками. Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням розвивати світогляд, формувати характер, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. З метою забезпечення активізації пізнавальної діяльності, стійкої мотивації до навчання Тетяна Дмитрівна під час уроків математики разом з учнями відвідують «лісову школу» , де допомагають «лісовим мешканцям» розв’язувати поставлені перед ними завдання. До них на уроки української мови, літературного читання, природознавства часто в гості заходять за допомогою казкові герої: Незнайко, Червона Шапочка, Котигорошко та інші. Застосування інтерактивного навчання Тетяна Дмитрівна здійснює шляхом використання коперативних та колективно-групових технологій навчальної діяльності. Роботу в парах та і мікрогрупах застосовує вже у 1-му класі. Згодом ця робота ускладнюється.

Велику увагу вчитель Бойко Н.Я. приділяє розвитку діалогічного мовлення, що дає високі результати в розвитку творчої особистості . Майже на кожному уроці розвиває літературно-творчі здібності через придумування рими до слів, складання загадок, скоромовок, добором спільнокореневих слів, роботою над важковимовними словами. Особливе місце в системі розвитку творчих здібностей належить художнім описам. Художні словесні описи привчають дітей передавати не лише думки і почуття, а й спонукають їх до пошуку адекватних мовних засобів для передачі їх відтінків, розвивають здатність висловлювати свої думки і переживання яскраво, виразно, точно, красиво . Наталя Ярославівна переконана, що творча робота зі словом – це і є той методичний засіб, що робить навчання цікавим і до того ж це дійова виховна сила.

Слід зазначити, що самостійність у творчому мисленні, та такі життєво необхідні якості, як кмітливість і винахідливість, розвиваються в процесі ігор, особливо дидактичних. Тому вчитель Семененко І. С. наповнює уроки читання ігровими елементами, відгадуванням кросвордів, ребусів, анаграм, шарад. Розв’язування цікавих завдань вимагає від школяра кмітливості, гнучкості розуму, змушують повторювати вивчене, заглядати в словник. Все це, безумовно, збуджує інтерес до слова, до української мови, сприяє збагаченню лексичного запасу, запам’ятовування норм і правил літературної вимови та письма.

Вчитель Філіпова Л. О. вважає, що основним із ефективних засобів цілеспрямованого впливу на формування життєвих компетентностей школярів є використання на уроках системи пізнавальних завдань, у основі яких – виконання розумових дій: синтез, аналіз, порівняння, узагальнення, аналогія, встановлення причинно-наслідкових дій, класифікація. Із цією метою вчитель добирає різні за формою пізнавальні завдання, логічні вправи, завдання, що потребують самостійної пошукової діяльності.

Вихователі ГПД Скріпниченко Л. М., Перетятько І. Е. створили таку систему виховної роботи у групі , яка дає змогу розвинути творчі здібності кожної дитини. Враховуючи інтереси дітей вихователі спонукають їх до співпраці, залучаючи до художнього слова, пізнання навколишнього середовища, роботі з природними матеріалами, папером.

Вчителі не орієнтують учнів лише на традиційне засвоювання знань, оскільки такий підхід в організації навчально - пізнавальної діяльності за сучасних умов не є продуктивним, оскільки обсяг знань зростає надто швидко. Та й самі по собі знання не гарантують появи нових оригінальних ідей. Тому велику увагу приділяють розвитку таких властивостей особистості, які дають можливість творчо використати здобуті знання. Я переконана, що потрібно розвивати в межах можливого творчі здібності кожної дитини, а не лише особливо обдарованих.

На своїх уроках вчителі використовують інтерактивні форми навчання: «мікрофон», робота в парах, малих групах, «діалог», «синтез думок», «пошук інформації», «спільний проект», «мозковий штурм», вправу «Асоціативний кущ», вправу «Очікування»; також дуже широко і систематично використовують інсценізацію, що розвиває пам'ять, творчу уяву, креативне мислення, мову, мовлення, вміння спілкуватися, самостійність. Мета такої роботи – спонукати дітей до постійної активної праці, розвивати інтерес учнів до оволодіння предметом, вчити прислухатися не лише до себе, а й до інших. Робота над розвитком творчих здібностей підвищує продуктивність праці учнів. Вони цікавляться, що буде завтра, придумують свої завдання, вірші, загадки.

Здатність до творчості не є винятковим явищем, властивим лише одиницям. Певною мірою творчість властива всім людям, тому вчителі намагаються створити для кожного оптимальні умови навчання, формувати потребу вчитися, вміння раціонально працювати, розвивати мислення учнів, їхню мовну активність, проявити творчість і самостійність у виконанні поставлених завдань.

Слід відмітити що педагоги школи широко використовують такі засоби розвитку творчих здібностей учнів:

  • діалог «учитель-учень»

  • діалог «учень-учень»

  • діалог «учень-учитель».

Розвиваючи творчі здібності учнів середнього шкільного віку, колеги дотримуються певних принципів в організації навчання:

  • принцип зв’язку з життям;

  • принцип саморозвитку;

  • принцип оптимального поєднання індивідуальної та колективної форми навчально - творчої діяльності;

  • принцип інформативності;

  • принцип віри у власні сили і можливості дитини.

При підготовці до педради я знайшла у психолого - педагогічній літературі матеріал про те, творча особистість розглядається як індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Для творчої особистості творча діяльність є життєвою потребою, а творчий стиль поведінки – найбільш характерний. Головним показником творчої особистості, її найголовнішою ознакою, вважають наявність творчих здібностей, які розглядаються як індивідуально - психологічні здібності людини, що відповідають вимогам творчої діяльності та є умовою її успішного виконання.

За компонентним складом творчі здібності поділяються на такі групи:

  • добра пам’ять;

  • креативність;

  • інтелектуальне багатство ідей;

  • нетрадиційне мислення;

  • допитливість;

  • самостійність, наполегливість;

  • гнучкість розуму;

  • здатність вирішувати та ставити проблеми.

Творчі здібності пов’язані зі створенням нового, оригінального продукту, з пошуком нових засобів діяльності. Розвитком творчої особистості потрібно керувати, оскільки існують чинники, що впливають на цей розвиток:

  • умови, у яких формується дитина;

  • середовище, що її оточує;

  • характер її навчальної діяльності.

Розвиток творчих здібностей буде ефективним, якщо в організації творчої діяльності враховується сукупність взаємопов’язаних між собою сторін:

зміст навчального матеріалу → система творчих завдань → організація навчально - пізнавальної діяльності.

Усе найголовніше та найважливіше для школяра відбувається на уроці, оскільки за роки свого навчання він відвідає майже 10 тисяч занять і не менш як 90 % робочого часу вчителя буде присвячено саме уроку: його плануванню, проведенню, модернізації, рефлексії над ним тощо. Гарна школа починається з уроку. Час вносить корективи в структуру й типологію уроку, в методи і засоби навчання. Зрозуміло, що уроки в умовах компетентнісного навчання, в умовах співробітництва (вчитель — учень) потребують величезної підготовчої праці, великих знань.

Які технології сприяють формуванню творчої особистості?

  • технологія проектування;

  • технологія формування продуктивної пізнавальної атмосфери;

  • технологія використання на уроці навчальних і навчально - творчих завдань;

  • технологія створення психологічних умов підготовки школярів до творчої діяльності;

  • технологія навчально - виховного процесу як моделювання його змісту, форм, методів відповідно до поставленої мети.

Інноваційні підходи до організації навчально-пізнавального процесу на уроці допомагають подолати розрив між освітою та вимогами життя, дозволять істотно активізувати розумову та пізнавальну діяльності учнів, підвищують інтерес до навчальних предметів. Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання. Перелік цих методів є досить широким. Нині вітчизняні вчені поряд із традиційними уроками пропонують й інші форми організації навчального процесу: інтегрований урок, лекційно-семінарські або лекційно-практичні заняття, інтерактивні заняття, інформаційні технології, проектне навчання, продуктивне навчання та інші.

Найкращий ефект з формування компетентностей має така форма навчання, за якої учень навчає інших того, чого хоче навчитися сам. На відміну від наукових знань, компетентності можна набути тільки через діяльність та ситуацію.

Технологія формування продуктивної пізнавальної атмосфери основана на творчій діяльності, яка починається з проблеми або запитання, з подиву, здивування, із суперечності. Основою творчості є пошукова активність, що сприяє саморозвитку і самовдосконаленню дитини. Коли першокласник приходить до школи, в нього сяють очі, виникає безліч запитань. Наше покликання, як учителя, бачу в тому, щоб вогник в очах та інтерес до знань не згасав, а навпаки посилювався.

Практика показує, що більш продуктивними, міцними, усвідомленими стають ті знання, які учень здобуває сам. Створенню умов для самостійного здобуття знань на уроках сприяють проблемні ситуації. Вчитель перед дітьми ставить певне пізнавальне завдання, що містить суперечність, викликає дискусію, спонукає до роздумів, пошуків і висновків.

При вивченні нового матеріалу вчителі пропонують школярам вирішити завдання, для розв’язання яких необхідні нові знання, що й стають предметом вивчення на уроці. Саме так створюються проблемні ситуації, ситуації утруднення.

Дуже часто при обговоренні проблемної ситуації у дитини виникає гіпотеза про можливий шлях її вирішення, вона здебільшого з’являється як осяяння, як спалах, як раптовий стрибок від певного незнання до розуміння. Кожна дитина отримує задоволення від успішного вирішення проблеми. Зазвичай радість пізнання передається у вигуках “Ага! Зрозумів!”, ”От у чому справа”. І цю радість вчитель повинен обов’язково підтримати: потиснути руку кмітливому учневі, похвалити його, разом з однокласниками плескати у долоні.

Як один з прийомів створення проблемної ситуації можна використати «хвилинки міркування», що сприяють розвитку мислення як логічного, так і образного.
Важливою частиною освітнього середовища є проекти. Можна стверджувати, що пройшовши через проектне навчання, учень набуває таких компетенцій:

  • Компетенцію розуміти – тобто побачити логічні зв’язки навчального матеріалу через діяльність;

  • Компетенцію готовності - бути готовим організувати діяльність та взяти на себе відповідальність за інших;

  • Компетенцію опанувати нову діяльність - вміння опанувати нову діяльність, набути нових необхідних технік, умінь та навичок;

  • Компетенцію комунікативну - вміти організувати комунікацію, зрозуміти співрозмовника, довести свою точку зору, вміти спілкуватись, вміти навчити цього інших.

До цього переліку з повним правом мають бути долучені частково-пошукові та дослідницькі методи навчання, які передбачають самостійну активну діяльність учнів, задіяння та розвиток їх творчого потенціалу, уміння самостійного опрацювання додаткових джерел, комунікативні та організаційні вміння.

Відкриття, які діти роблять на уроках незначні, давно відомі в науці. Але дітям вони дають справжню насолоду. Чим більше створено для учнів ситуацій утруднення, які вони можуть подолати, тим частіше вони переживають радість відкриття, тим інтенсивніше у них розвивається інтерес до знань, науки, навчання. І творчі здібності вихованців зростають. Усіма можливими засобами вчителі стимулюють творчу активність учнів, адже основне завдання вчителя сучасної школи - допомогти дитині розкрити свої творчі здібності. Хто ж, як не вчитель (не керівник гуртка, не батьки), може побачити в кожній дитині неповторну особистість, навчити здобувати знання та зуміти їх використати в подальшому навчанні. Самостійність, активність, ініціатива - ось що сприяє розвитку творчих здібностей. Етапи творчості:

  • підготовчий етап (створення проблемної ситуації, постановка проблеми, її аналіз);

  • процес вирішення проблеми;

  • інсайт (осяяння);

  • упорядкування інтуїтивно отриманих результатів.

Із розвитком творчої особистості дитини тісно пов’язуюється технологія використання на уроці навчальних і навчально-творчих завдань. У процесі вирішення творчих завдань діти створюють певний творчий продукт. Творчий продукт розуміється як оформлений результат діяльності учня, наприклад, написання оповідань, казок, віршів, створення малюнків, виробів. У кожному циклі шкільних предметів види творчих завдань відрізняються, оскільки це зумовлено особливостями певного предмета: їх змістом, засобами, які використовуються під час виконання творчих завдань, але всі подібні завдання стимулюють творчість.

Говорячи про розвиток творчості учнів слід назвати тих , які проявили свої творчі здібності у навчанні, спорті, в різних конкурсах у 2013-2014 навчальному році:

  • 18 учнів школи нагороджені Похвальними листами «За високі досягнення у навчанні».;

  • 143 учня школи взяли участь у Міжнародних та Всеукраїнських інтерактивних учнівських конкурсах:

«Грінвіч», 34 учня 2-11класів, керівник - Клягіна А.В.

«Геліантус», 6 учнів 9 гокласу , керівник - Тішкіна О.Ф.

Колосок», 47учнів 3-9 класів, керівник - Паталаха Л.А.

«Лелека», 6 учнів 6-9 класів, керівник - Арапов В.М.

«Лукоморье», 12 учнів, 6,9 класів, керівник - Чернецька Н.Б.

«Кенгуру», 24 учня, 3-6класів, керівник - Пінчук А.С.

«Левеня», 14 учнів, 7, 8,9, класів, керівник - Тішкіна О.Ф.

  • Три учні стали переможцями міських олімпіад:.

Казарін Денис, 7 клас, математика, ІІІ місце, керівник Пінчук Анна Сергіївна

Левченко Анастасія , 9 клас, екологія, І місце, керівник Хоменко Вкторія Олексіївна

Бриж Владислав, 11 клас, фізкультура ,ІІ місце, керівник Головко Світлана Степанівна .

  • Переможці міських та обласних учнівських конкурсів:

• Бойко Валерія Геннадіївна,11 клас, ІІ місце Міський етап конкурсу творів епістолярного жанру « Пам'ять наших сердець», керівник Каратаєва І.С.

• Левченко Анастасія, 9 клас, ІІ місце, Обласний конкурс «Вчимося досліджувати та охоронним природу», керівник Хоменко В.О.

• Учнівське лісництво ДЕГО «Флора», ІІІ місце, Обласний етап Всеукраїнського зльоту учнівських лісництв загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів Кіровоградщини, керівник Хоменко В.О.

• Павлюк Дар’я , 9 клас, І місце, Міський тур фізкультурно-патріотичного фестивалю школярів України «Козацький гарт» в стрибках в довжину з місця, керівник Головко С.С.

• Команда школи, ІІ місце, Міські змагання з техніки спортивного туризму серед школярів загальноосвітніх навчальних закладів, на дистанції «Командна смуга перешкод, керівник Головко С.С.

• Команда школи, ІІІмісце, у загальному заліку міських змаганнь з техніки спортивного туризму серед школярів загальноосвітніх навчальних закладів, керівник Головко С.С.

• Команда школи , ІІ місце, І етап Чемпіонату України з туристсько-спортивних походів серед учнівської та студентської молоді. Категорія пішохідний туризм – походи 2-3 ступеню складності, керівник Головко С.С.

  • У 2013-2014 навчальному році педагогічний колектив має вчителів – переможців міських конкурсів:

• Каратаєва Інна Станіславівна, ІІ місце міського етапу конкурсу дослідницьких робіт «Шевченко – явище незбагнене»;

• Хоменко Вікторія Олексіївна, І місце, обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел».

Разом з тим, слід відмітити, що протягом минулого навчального року вчителі школи проявляли свою творчість та натхнення і під час 4 семінарів-практикумів для вчителів міста та для слухачів КОІППО: «Шкільний фізичний експеримент у системі підвищення пізнавальної активності учнів»(фізика). Відкриті уроки провели вчителі: Тішкіна Олена Федорівна, Пінчук Анна Сергіївна . «Міжпредметні зв'язки при викладанні математики та фізики». Свої уроки показали : Левицька Марія Миколаївна, Тішкіна Олена Федорівна, Пінчук Анна Сергіївна. «Інтерактивні методи роботи, як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів»(основи здоров’я). Уроки провели вчителі: Тішкіна Олена Федорівна, Хоменко Вікторія Олексіївна, Головко Світлана Степанівна. «Інтеграція традиційних та інноваційних технологій на уроках української мови та літератури». Уроки провели вчителі: Слепцова Тетяна Михайлівна, Каратаєва Інна Станіславівна. У січні 2014-2015 навчального року під час міського семінару-практикуму вчителів географії «Використання ІКТ на уроках географії» відкритий урок показала Паталаха Людмила Анатоліївна.

Джерелом розвитку творчості вчителів та учнів є шкільний інтелектуальний клуб «Прометей», який працює уже 5 років. Завдання клубу:

розширення кругозору, поглиблення знань у різних сферах науки, підвищення загальної ерудиції; вироблення навичок логічного мислення, аналізу; вміння обґрунтовувати й аргументувати власну думку; поглиблене пізнання явищ і подій навколишнього світу; удосконалення вмінь та навичок працювати з науково-популярною та довідниковою літературою; розвиток уваги, спостережливості, пам’яті, комунікативних, організаторських, пізнавальних та творчих здібностей.

А чи недосить дітям тих знань, умінь і навичок, які передбачені програмовим матеріалом? Навіщо урізноманітнювати дитячу діяльність? Що це дає? Де школяр застосує свою творчість? Знання, уміння і навички, набуті дитиною в школі, безумовно, будуть їй необхідні в подальшому житті. Але як бути в ситуаціях, коли умови нашого життя змінюються, і готовий алгоритм вирішення будь-якої проблеми є непридатним?

Я переконана, що саме тому варто навчити дитину не боятися діяти в незвичайних ситуаціях, братися за вирішення питань, яких вона раніше не робила. Досвід свідчить, що людина, яка здатна генерувати ідеї, використовувати знання і вміння в нових ситуаціях, комфортно почувається в нестабільних соціальних умовах - швидше знаходить своє місце в суспільстві.

Сократ вважав, що поставити дитину у безвихідь – значить поставити її у більш сильну позицію, оскільки тоді вона хоче дізнатися про щось нове й не зможе бути задоволеною, перебуваючи в стані незнання, вона неодмінно захоче вийти з такого стану, тобто – дізнатися.

Творчість у будь-яких виявленнях – це складний сплав усвідомлених дій, чіткого розрахування та інтуїтивних прозрінь.



поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Доповідь на тему: формування ключових компетентностей учнів
В умовах реформування освіти значна роль приділяється вихованню особистості, здатної до самореалізації, самовизначення, самоусвідомлення...

Талант – це птах, який в’є гніздо там, де йому подобається: іноді...
Тоди навчання, які містять у собі психологічні, інтелектуальні передумови для забезпечення творчого розвитку обдарованих та талановитих...

Чинники формування особистості
Перш ніж вирішувати питання про формування особистості учня, необхідно визначити характеристики поняття «особистість», умови, необхідні...

Сьогодні в Україні відбувається процес реформування змісту та гуманізація...
України, який є складовою процесу оновлення світових та європейських освітніх систем І спрямований на особистісний розвиток молодших...

«Розвиток критичного мислення, як засіб розвитку творчої особистості.» «Критичне мислення
Однак рівень критичності визначається не тільки запасом знань, а й особистісними якостями, установками, переконаннями. Критичність...

Звіт про завершення ІІ (концептуально-діагностичного) етапу дослідно-експериментальної...
Дніпропетровської міської ради проводилася дослідно-експериментальна робота за темою «Формування гармонійно досконалої особистості...

Рекомендації вчителям-предметникам щодо концептуального аспекту ідей сталого розвитку
Розробка нової структури науково-методичної роботи щодо розвитку гармонійної особистості учня, формування цілісності знань про світ...

Система пізнавальних завдань як засіб формування дієвих природничих знань молодших школярів
Их знань молодших школярів. Тому сьогодні перед початковою школою стоїть завдання не лише домогтися, щоб діти засвоїли природничі...

Інформаційно – комунікаційні технології як засіб розвитку творчої...
Розділ Теоретичне обґрунтування доцільності використання ікт в навчально – виховному процесі

Інновації в освіті – це зміни. Всі зміни, які відбуваються в суспільстві,...
Майстер-клас: «Використання ікт на уроках як засіб підвищення якості навчальних досягнень учнів. Електронна освітня платформа ХХІ...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




s.ocvita.com.ua
Головна сторінка