Пошук по сайту

Суспільствознавство  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Доповідь на тему: Організація дослідницької діяльності учнів

Доповідь на тему: Організація дослідницької діяльності учнів









Доповідь на тему:

Організація дослідницької діяльності учнів
Підготували:

вчитель фізики Вільшанської загальноосвітньої школи І–ІІ ст. Рось В. П. та вчитель фізики Сегединського НВК Турчин О.А.


Для формування практичних умінь і навичок та забезпечення роботи учнів з фізики вчителі, як правило, використовують інструкції до лабораторних робіт, які знаходяться у підручниках, посібниках, роботах фізичного практикуму, а також задачі, які вдається представити у виді експерименту.

На жаль зміст вищезазначених засобів і практика їх застосування свідчать, що вони не забезпечують дослідницького характеру навчальної діяльності учнів.

Аналіз теорії і практики дослідницької діяльності учнів під час вивчення фізики та інших природничих дисциплін дозволяє стверджувати, що ця діяльність, як правило, реалізується у формі виконання учнями навчальних дослідницьких завдань.

Що слід розуміти під навчально-дослідницьким завданням?

На думку В.І. Андреєва, навчально - дослідницьке завдання є сукупністю логічно взаємозв’язаних навчальних проблем.

Навчально - дослідницькі завдання можуть бути різними, залежно від того, прийоми якого методу наукового пізнання домінують під час їх виконання. Можливі завдання, які передбачають проведення лише теоретичних досліджень.

Інноваційні зміни, які сьогодні відбуваються в системі освіти, потребують нових підходів до структури, змісту та методів підготовки вчителів-предметників шкіл нового типу. 

Тенденція розвитку шкільної фізичної освіти орієнтована на рівневу й профільну диференціацію навчання, вимагає від учителя вмінь проектувати навчально-пізнавальний процес у школі та сприяє максимальному розвитку творчих здібностей учнів. Таке проектування неможливе, якщо в учителя не сформовані уміння, навички організації та проведення досліджень індивідуальних особливостей особистості й творчих здібностей учнів. 

У своїй практичній роботі вчитель фізики спирається на наукові розробки окремих учених-методистів, власний досвід, досвід учителів-новаторів. Такі загальні рекомендації орієнтовані на деяку абстрактну модель учня з визначенням рівня його здібностей. За рівнем підготовки до навчальної діяльності, частіш за все, учнів поділяють на учнів з низьким рівнем знань, середнім та високим. Проте, вчителі працюють з конкретними учнями, і їх досвід роботи повинен бути спрямований саме на них. 

Безперечно, узагальнення досвіду й проектування його на ідеального учня – дії необхідні і корисні. Цей досвід є деяким наближенням до реального навчального процесу в конкретних умовах. У своїй практичній роботі учитель може взяти за основу запропонований досвід і метод навчання, але просте, механічне перенесення не забезпечує максимального ефекту та результату навчального процесу. Навчання фізики передбачає не просту передачу певного обсягу знань та інформації учням, а всебічний розвиток їх творчих здібностей. При плануванні навчального процесу вчитель повинен враховувати велику кількість чинників і параметрів. 

Забезпечити високоефективний продуктивний навчальний процес може тільки вчитель, який володіє навичками дослідницької роботи, вміє виявити і правильно оцінити творчі здібності учнів, знайти найбільш раціональні та достатньо ефективні методи, прийоми організації і проведення навчального процесу. Без знань основних особистісних якостей учнів, їх здібностей, основних принципів побудови навчального процесу неможливо забезпечити високу якість навчання. Розвиток творчих здібностей на уроках фізики передбачає побудову навчально-виховного процесу таким чином, щоб учень виступав в ролі дослідника. Такий підхід до навчального процесу сприяє більш глибокому засвоєнню матеріалу, що вивчається, та пробуджує інтерес до творчої діяльності.

Одне з актуальних завдань сучасної школи — пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їх розумової активності, спонукання до творчості, виховання школяра як життєво й соціальне компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань.

Це означає, що вчитель має орієнтуватися на використання таких педагогічних технологій з допомогою яких не просто поповнювалися б знання й уміння з навчального предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання. Пізнавальна активність на рівні структурної одиниці спрямованості особистості свідчить про те, що учень охоче засвоює ту чи іншу інформацію, більше того — має міцно сформовану потребу в якісній пізнавальній діяльності, сильні та стійкі мотиви цієї діяльності.

Отже, потрібно формувати не лише вузьконавчальні, а й широкі пізнавальні мотиви, учень повинен перейти від цікавості (ситуативного інтересу) до зацікавленості.

Навчання як дослідження припускає, що особливістю навчально-дослідницької діяльності учня є суб'єктивне відкриття цим нових знань на основі індивідуальної актуалізації попередньо засвоєних ним же знань і вмінь, уведення їх до особистісного пізнавального простору.

Застосування дослідницького підходу в навчанні спрямоване на становлення в школярів досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчості, на формування нових пізнавальних цінностей учнів і збагачення їх пізнавальної ціннісної орієнтації. Тому навчання в значній мірі стає таким, що ініціюється учнями, які засвоюють новий досвід, у т. ч. і дослідницько-пізнавальний.

Дослідницька практика школярів повинна відповідати науковим методам знання, розширювати зміст їхньої освіти й удосконалювати підготовку до майбутньої діяльності.

Процес пізнання - це процес переходу від найпростіших моделей світу до більш складних. Дитина повинна розвиватись і навчатись кожної миті. Необхідно, щоб безперервно відбувалась різноманітна пізнавальна дослідницька діяльність - у співпраці з учителями, батьками, іншими дітьми. Як тільки зникає зацікавленість, натхнення, подив, відразу починають панувати лінощі та примус. Тоді труднощі в навчанні стають неподоланними, і дитина, яка була старанна і дисциплінована, вже не зможе набути справжніх знань та навичок.

Дослідницька діяльність - вища форма самоосвітньої діяльності учня. Формування науково-дослідницьких вмінь у школярів - процес складний і довготривалий. Він не виникає на порожньому місці і не розвивається сам по собі. А тому завдання вчителя-керівника - поступово і методично формувати дослідницькі навички, здійснюючи постійний контроль за виконанням учнями науково-дослідницьких робіт; аналізувати і виправляти помилки; визначати найкращі, найефективніші шляхи виконання роботи, розчленувати її на певні складові та розділи, навчаючи учнів поєднувати дослідницьку діяльність з науковою, а також з'ясовувати можливості подальшого застосування результатів роботи.

Одним із перших кроків вчителя - керівника наукової роботи є вивчення науково-пізнавальних інтересів учнів, що впливає як на вибір теми дослідження, так і на хід роботи над нею. Не секрет, що навіть надзвичайно цікава тема, викликана лише потребами часу чи нав'язана вчителем учневі, не сприятиме успішному виконанню роботи. Пріоритетним та визначальним фактором у виборі теми є стійкий пізнавальний інтерес до неї дослідника і його бажання внести щось нове у її розкриття.

В організації науково-дослідницької роботи учнів слід дотримуватись декількох принципів:

дослідницька діяльність учнів є наближеною до науково-дослідницької діяльності, її початком і найчастіше має продовження в подальшій науковій діяльності;

зміст дослідження обов'язково повинен поєднуватися з навчальною метою, загальними потребами суспільства та питаннями сьогодення;

наукове дослідження - безперервний процес, його не можна виконати за кілька днів;

науково-дослідницька діяльність - обов'язково керований процес.

Вчитель-наставник навчає методиці дослідження, консультує учня в процесі виконання роботи, розв'язанні поставлених проблем, враховуючи інтелектуальні та психологічні особливості дитини, оцінює отримані результати; у здійсненні продуктивного наукового дослідження обов'язкове поєднання керованої науково-дослідницької діяльності з самостійною, самоосвітньою діяльністю учня, яка є основою інтелектуального росту дитини, формування її творчої особистості.

Процес дослідження має індивідуальний характер і відбувається за такою схемою: вибір теми - складання плану роботи - підбір джерел і літератури - знайомство з джерелами і складання на їх основі плану написання дослідження - відбір та оцінка фактів - обробка та систематизація зібраного матеріалу - написання роботи - її рецензування і доопрацювання - остаточне редагування та оформлення - захист роботи.

Вибір теми передбачає врахування актуальності проблеми, ступінь її розробленості, наявність джерел і літератури, пізнавальних інтересів і можливостей школярів. Тематика навчально-дослідницьких робіт визначається вчителями-предметниками, розглядається на засіданні методичного об'єднання, узгоджується з адміністрацією навчального закладу.

Завдання школи - не лише надати учням певні знання, але й навчити їх використовувати, а в разі необхідності й творчо опрацьовувати. Звідси: проведення наукових досліджень у школі доцільно поєднувати з розвитком творчої особистості; воно має бути його кінцевим результатом.

Говорячи про впровадження науки в школу та їх взаємозв'язок, треба розрізняти три головні напрямки такої діяльності.


Перший - розвиток наукового мислення школяра і майбутнього громадянина, що досягається низкою спеціальних заходів, методів і цілей безпосередньо в навчальному процесі: відповідні завдання, нестандартні уроки в школі та ін. Такою діяльністю мають бути охоплені практично всі учні, і вона стає невід'ємною частиною сучасної шкільної освіти.

Другим напрямком розвитку наукової роботи слід вважати позакласну діяльність, коли учні беруть участь у роботі наукових гуртків, у колективних дослідженнях, а також у різних олімпіадах, змаганнях, семінарах, конкурсах тощо. Це подальший розвиток колективного наукового мислення, який певною або значною мірою здійснюється в школі.

Третім самостійним напрямком наукової діяльності школярів є їх участь у роботі МАН, зокрема в щорічних конкурсах-захистах - районному, обласному, державному. Це вже індивідуальна наукова діяльність, яку треба вважати найвищою для школярів. Вона регламентується спеціальними вимогами.

Види і форми науково – дослідної роботи

Існує і застосовується два основні види науково-дослідної роботи учнів.

Учбова науково-дослідна робота учнів старших класів, передбачена діючими учбовими програмами. До таких дослідницьких робіт можна віднести навчальні дослідницькі проекти та реферати з добре висвітленими практичними частинами.

Під час написання рефератів учні роблять перші кроки до самостійної наукової творчості. Вони вчиться працювати з науковою літературою (якщо це необхідне, то і з іноземною), набувають навичок критичного відбору і аналізу необхідної інформації. Якщо у 9 класі вимоги до курсової роботи мінімальні, і написання її не представляє великої праці для учнів, то вже наступного року вимоги помітно підвищуються, і написання роботи перетворюється на дійсно творчий процес. Так, підвищуючи з кожним роком вимоги до рефератів можна сприяти розвитку учня, як дослідника, роблячи це практично непомітно і ненав'язливо для нього самого.

Робота над науково – дослідницькими проектами має на своїй меті подальший розвиток творчої і пізнавальної активності учня, діяльність направлена на закріплення і розширення теоретичних знань і поглиблене вивчення вибраної теми, і як заключний етап навчання учнів, у більшості випадків, у Вузі на економічних факультетах при цьому учень може розширити теоретичні знання і поглибити вивчення вибраної теми.

Написання рефератів по темах практичних занять варто оцінювати не як науково – дослідницьку роботу, так як реферат частіше всього є або переписаною статтею, або, що ще гірше, конспектом глави якогось підручника. Назвати це науковою роботою можна з великим сумнівом. Але деякі реферати, написані на основі декількох десятків статей і джерел, по праву можна назвати науковими працями і включення їх в список видів науково – дослідницьких робіт учнів цілком виправдано.

Дослідницька робота понад темою дослідження є найефективнішою для розвитку дослідницьких і наукових здібностей учнів. Це легко пояснити: якщо учень за рахунок вільного часу готовий займатися питаннями якої-небудь дисципліни, то знімається одна з головних проблем викладача, а саме - мотивація учня до занять. Учень вже настільки розвинутий, що працювати з ним можна не як з учнем, а як з молодшим колегою.

Тобто учень з посудини, яку треба наповнити інформацією, перетворюється на джерело останньої. Він стежить за новинками літератури, прагне бути в курсі змін, що відбуваються у вибраній їм науці, а головне - процес осмислення науки не припиняється за межами навчального закладу.

Навіть під час відпочинку в глибині свідомості не припиняється процес самовдосконалення. Реалізується відома ленінська цитата: "по-перше - вчитися, по-друге - вчитися і в - третіх - вчитися і потім перевіряти те, щоб наука у нас не залишалася мертвою буквою або модною фразою..., щоб наука дійсно входила в плоть і кров, перетворювалася на складовий елемент побуту цілком і по-справжньому".

Науково-дослідницькі роботи дають юним дослідникам сільської школи широкі можливості спробувати себе у науковому пошуку, побачити результативність власного дослідження, відчути радість від успіху. Юні науковці отримують безцінний досвід самостійного пошуку, досягають великої внутрішньої зрілості, набувають важливих наукових компетенцій, які потім максимально використовують, ставши студентами вищих навчальних закладів.

Як в умовах сільської масової школи виростити й підняти до істотних наукових висот обдаровану дитину? На мою думку, все починається зі шкільних уроків, із психолого-педагогічних учительських спостережень за здібними учнями з метою виявлення обдарованості, перших навчальних занять. Поступово, крок за кроком, в учителя-предметника складається система різноманітних форм і методів роботи у процесі викладання предмета для розвитку обдарованої дитини.

Варто пам’ятати, що саме на уроках обдарована дитина отримує важливу самоосвітню компетенцію, яка виховує внутрішню дисципліну, відсутність страху перед аудиторією, будь-якою роботою, вміння самоорганізуватися, планувати свою діяльність, обирати власні способи вирішення проблем і давати об’єктивну самооцінку своїм здобуткам.

На навчальних заняттях відбувається і перше виявлення творчого потенціалу обдарованої дитини, з'являється зацікавленість предметом, що потім приведе її до відповідної наукової діяльності.

Саме на уроках та готуючись до них учні проводять перші міні-дослідження, набувають перші навички самоконтролю на основі введення учителем у структуру заняття ситуацій самооцінювання і взаємооцінювання. Та й індивідуалізовані домашні завдання стимулюють такого школяра до роботи з різними джерелами інформації. Слушною є думка О. В. Заболотного про те, що учитель, готуючись до уроків, "повинен прагнути підбирати такі запитання, які можуть викликати протилежні думки, й відповідь на які не лежить на поверхні, а народжується під час дискусії".

На основі зазначеного вище можна зробити висновок, що обдарована дитина, зокрема і майбутній юний науковець, у загальноосвітній школі формується і розвивається саме завдяки шкільній буденній праці на уроках. Для того, щоб учень виявив бажання працювати над науковим дослідженням, у нього необхідно сформувати дослідницьку мотивацію.

Вважаю, що процес співпраці обдарованої дитини з науковцем має й велике виховне значення, розвиває її мислення до більш високих рівнів, додає широти світогляду, налаштовує на серйозну і сумлінну працю, адже юний дослідник відчуває себе залученим до особливого процесу – наукового дослідження.

Отже, коли юний дослідник має постійного уважного наставника у школі, який використовує педагогічні технології, зорієнтовані на роботу із обдарованими школярами (що передбачає ускладнення змісту навчального матеріалу, збільшення обсягу теоретичної частини, виконання учнями індивідуалізованих завдань, підвищення рівня самостійної роботи), одержує нову інформацію від консультанта-науковця, викладача ВНЗ, знаходить розуміння і допомогу від наукового співробітника – це і є умови, які приведуть обдаровану дитину до очікуваного результату – формування її як науковця, розвитку її здібностей і обдаровань, самореалізації і самоздійснення.

Сучасне суспільство потребує від шкільної освіти підготовки молоді, здатної відповідати на виклики часу, компетентної та мобільної на сучасному ринку праці, яка має громадянську позицію та ефективно здійснює діяльність, саморозвивається та здатна навчатися протягом життя.
Література

Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2002

Т.М.Засєкіна, М.В. Головко Фізика 10 (профільний рівень) К. Педагогічна думка

Л.І. Скрелін Дидактичний матеріал фізики 9 кл. М. "Просвещение" 1976

Л.І. Скрелін Дидактичний матеріал з фізики 7-8 кл. "Просвещение" 1989

В.О. Буров Ю.І. Діка Практикум з фізики в середній школі К. "Радянська школа" 1990

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Доповідь на тему: формування ключових компетентностей учнів
В умовах реформування освіти значна роль приділяється вихованню особистості, здатної до самореалізації, самовизначення, самоусвідомлення...

Доповідь заступника директора з навчально-виховної роботи Солодовник...
Я навчального процесу. Розв’язання цих проблем потребує створення умов, за яких кожний керівник школи, учитель міг найбільш повно...

Доповідь на тему
А тому система освіти І виховання на всіх її ступенях має ставити за мету формування особистості, яка усвідомлює свою належність...

Доповідь на тему: «Впровадження компетентнісно орієнтовного навчання в початковій школі»
Сучасний зміст виховання в Україні – це науково обґрунтована система загальнокультурних І національних цінностей та відповідна сукупність...

Доповідь на тему: Підвищення науково-методичної майстерності вчителя
М. П. Драгоманов, "планова перебудова освіти потребує майстра І не виконується сліпим інстинктом" [1, с. 14]. Завдання вчителя –...

Програма гуртка «Основи комп’ютерної анімації»
Центру дитячої та юнацької творчості м. Ульяновка з питань інформатизації управлінської, методичної діяльності в позашкільному навчальному...

Дослідницька робота учнів на уроках історії
Пізнавальна активність на рівні структурної одиниці спрямованості особистості свідчить про те, що учень охоче засвоює ту чи іншу...

Реферат на тему: «Сутність нормативного прогнозу»
Тут їм на допомогу приходить стратегічний аналіз, що ґрунтується на матеріалах інших економічних дисциплін І його метою є засвоєння...

Доповідь на тему: «Урок логічно закінчена, цілісна, обмежена в часі...
«Урок — логічно закінчена, цілісна, обмежена в часі частина навчально-виховного процессу»

Соціалізація процес інтеграції індивіда в суспільство, у різноманітні...
Соціалізація — процес інтеграції індивіда в суспільство, у різноманітні типи соціальних спільнот (група, соціальний інститут, соціальна...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




s.ocvita.com.ua
Головна сторінка